Амбулаторія має два основних напрямки роботи.
Перший напрямок був визначений створенням амбулаторії у 1989 році. Тоді існувала програма Міністерства охорони здоров’я, спрямована на боротьбу із розповсюдженням алкоголізму. Основою роботи амбулаторії став метод стресопсихотерапії за О.Р. Довженко, в народі відомий як “кодування”. Професійне застосування такого способу лікування нарешті дало можливість підготовленим фахівцям допомагати хворим на алкоголізм і досягати повноцінної треапевтичної ремісії (невживання алкоголю). Ремісія тривала роками або, за бажанням пацієнта, усе життя.
«Мой метод не требует длительного пребывания в стационаре. Сеанс лечения продолжается 2-3 часа. Метод наиболее эффективный, о чем свидетельствуют многочисленные письма лиц, избавившихся от склонности к алкоголю».
А.Р. Довженко
Згідно із проведеними дослідженнями, лікування від алкоголізму в амбулаторії виявилось успішним в 93,7% випадків. Цьому посприяло застосування емоційно-стресової психотерапії за методом О.Р. Довженка та накопичений досвід роботи.
Згодом виявилось, що метод Довженка є ефективним і для лікування тютюнопаління. Його застосування дає можливість кинути палити людям різного віку, статі та стажу курця.
З самого початку в амбулаторії перевага надавалась психотерапії, зокрема, застосуванню різних видів гіпнозу. Тобто лікування, як і раніше, проводиться переважно без застосування фармацевтичних препаратів, ін’єкцій та хірургічних імплантантів (“підшивок”).
У закладі проводиться робота як з людьми, що страждають на алкоголізм чи тютюнопаління, так, за необхідності, і з їх родичами та знайомими.
Другим напрямком роботи амбулаторії є когнітивно-поведінкова психотерапія. Вона застосовується для допомоги людям, які мають різноманітні емоційні психологічні проблеми та проблеми у стосунках. Метод когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) є найбільш визнаним у всьому світі як один з найефективніших методів психотерапії. Він має сотні наукових досліджень ефективності та є методом першого вибору при лікуванні багатьох проблем, зокрема депресії, панічних атак, страхів та інших.
Пріоритетним є уважне ставлення до пацієнта, індивідуальний підхід до кожної ситуації, проведення ефективного лікування з подальшим збереженням відповідальності та контакту лікар-пацієнт. Акцент ставиться не на кількості прийнятих пацієнтів, а на якості надання допомоги.
Медична допомога є виключно анонімною та добровільною.